Коли знову в мене заспіває душа,
А в саду зацвіте матіола.
Усміхнеться стежина в ясних споришах,
Позове за густі видноколи.
Солов’ї замовчать, згаснуть зорі вгорі,
Білі хмари пройдуться у вальсі…
Свою пісню почнуть при ранковій зорі
Солов’ї, в чарівнім стоголоссі.
Понесе в далину вітерець у піснях,
Матіола напоїть дурманом.
Я тоді при зорі осідлаю коня,
Поскачу у вечірні тумани.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849415
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 26.09.2019
автор: Віталій Назарук