***
Вітри розгін беруть в степу,
Вздовж перелісків.
Женуть хмарини. Влітку тут
До сонця близько.
***
Вода повільно утече
В річках, мов роки.
Під міст, зруйнований ущерть.
Чужих навроки.
***
Пророчих снів незримість струн
Зайшла у дійсність.
Лютує Жнець посівом з трун,
В землі їм тісно.
***
Життя пішло від сірих днів,
Безглузддя від їх.
То край, де батько мій зробив
Останній видих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849402
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2019
автор: Олесь Ефіменко