Пам»ятаєш? Гарна, тиха осінь…
Теплий день ховався за горою.
Не забути нам його і досі,
Як тоді стрічалися з Тобою
Випливали зорі в небо синє,
До нас в вікна пильно заглядали…
А на двох бажання в нас – єдине,
Ми його ще влітку загадали…
У чарівний вечір ми зустрілись,
У обіймах сильних сплелись руки…
Ми ж достатньо і не надивились,
Як попали знов в полон розлуки.
Дні самотні, безкінечні ночі -
Скільки ласки й ніжності згоріло…
Карі, виглядають - сині очі
Поки ще зовсім не звечоріло.
25.09.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849398
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2019
автор: Валентина Рубан