Тавро

За  чим  до  нас,  кацапе,  ти  приліз,

Донбасу  чверть  заполонивши  військом,

Щоб  смак  пізнати  материнських  сліз,

Чи  кров  як  пахне  молода,  синівська?


Знай,  сльози  матері  гіркіші  за  полин,

Бо  ними  горе  з  серця  виливає,

Коли  в  труні  її  коханий  син,

Й  земля  тремтить,  й  до  неба  дзвін  лунає.


А  кров  синівська  тепла  і  густа.

Таких,  як  син,  ніколи  не  зламати!

Він  любить  край,  в  якому  виростав,

Для  нього  Україна  теж,  як  мати.


Він  оборонець!  Чин  його  святий!

Ним  бути  має  він  усі  підстави!

Ти  ж  варвар,  завойовник,  вбивця  ти  –

Таке  тавро  ти  сам  собі  поставив!
9.09.2019.  

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849386
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2019
автор: Ганна Верес