* * *
Все стиха стане другорядним,
одна душа на камертоні –
лиш осінь грає на тромбоні,
бурштином сіє знов, обрядним...
Столітні буки на сторожі –
їм не бувати у Парижі
і не кататися на лижах,
йти на побачення на розі...
Ось так і наші забаганки –
вже стелять листям на Подолі.
Париж в дощах, як спомин долі,
у часі срібному на ґанку.
25.09.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849370
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.09.2019
автор: Променистий менестрель