Як не горюй, не молодіє тіло
і піруети юної пори
не повторити, як би не кортіло
побігати ногами догори.
А що робити як неначе треба
і ніби не витримує душа,
аби із нею на руках у себе
забацати на дроті антраша?
Аби земля ходила під ногами
і засіяла зорями над нами
жадана і довершена краса,
коли і сонце можна покрутити,
і ради цього, і на цьому світі
із юності вертають чудеса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849323
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 25.09.2019
автор: I.Teрен