прости…

сьогодні  ранок  -  як  вчорашній  вечір
стискає  груди  прикрощів  клубком
і  кава  вже  невтішна,    недоречна
образа  шарудить  сухим  листком...

шкребе  по  серцю  і  снує  в  легенях
збирає  кисень  в  вуглекислий  газ
не  тішить  золотом  осінніх  кленів
пускає  в  душу  сірий  метастаз

покаятись,  упасти  ниць  повинна  
прощення  попросити  біля  ніг
прости,  хоч  і  нема  на  це  причини...
якби  ж  хотів...  якби  ж  ти  тільки  міг

[i]картинка  з  нету[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849307
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2019
автор: Ulcus