Скільки осінь має фарб?
Цього ж бо ніхто не знає,
Але скрізь майстерно так
Все вона розмалювала.
Гаптувала килими
Золотими ниточками,
Вишивала рушники
Й простеляла під ногами
Берізонькам молодим,
Що зібрались до вінчання
І вплітала в коси їм
Стрічечки жовто-багряні.
Їх вона благословляла,
Посипала бурштином,
Наче матінка зерном
Своїх донечок коханих.
В осені багато фарб,
Скільки їх - то й не злічити.
Милуватись раз у раз
Нині можемо ми ними.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849299
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.09.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський