Я не скажу тобі – прощай!
Не вимовлю ніколи цього.
Бо та любов, що через край,
Вартує, як чогось святого.
Як ти забудеш, що я є,
За тебе буду я молитись.
І все що є в мені твоє,
Я збережу, щоб ним гордитись.
Бо в серці нестиму завжди,
Усе життя і через край…
Як час настане відійти,
Лише тоді скажу: «Прощай!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2019
автор: Віталій Назарук