Таємність вечора…

А  чим  таким  прекрасний  вечір?
Чи  ,  може,  заходом  проміння?
Ти  обіймаєш  мої  плечі...
...я  відчуваю  рук  сплетіння....

Таємна  тиша-ось  секрет!
В  цей  час  усе  стає  інакшим...
Я  обіймаю  ніжний  силует,
Уста  твої  цілую  якнайм"якше.

Магічний  вигляд  місячного  сяйва,
І  ми  в  полоні  у  богині-ночі...
Тут  думка  кожного  є  зайва,
Бо  вже  зустрілись  наші  очі.

Так  хочеться  кричати  небу:  
"Нехай  ще  сонце  подрімає!!!".
Бо  маю    я  одну  потребу-
Нехай  цей  вечір  не  втікає!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849173
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2019
автор: forest_girl..