Жовте листя з дерев вже давно облетіло,
Лиш один залишився ген-ген угорі,
Засинає вночі заколисаний вітром
Й мокне вдень на хододнім-холоднім дощі.
Одиноко йому, він тремтить весь і мерзне,
Перемовитись ні з ким та й сум огорта.
Він терпляче чекатиме - прийде весна,
Потепліє і він іще буде зеленим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849091
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.09.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський