Твоя посмішка дарує щастю життя.
Захопившись нею,я тихо сміюся.
Ти неймовірна,прекрасна квітка добра.
Ти солодке вино,яким не нап'юся.
З розуму зводять глибокі очі твої,
Які впиваються добром у мої.
Знають,що вони тут саменькі,одні,
Але бігають,граються,наче малі.
І не замінить ніщо запах волосся,
Того,що з моїм вночі переплелося.
Воно мені обличчя лоскотало,
Як дивно.Мені цього не вистачало.
І якби не потерпали від самоти.
Долоні твої сняться ночами мені.
Та за руку хапають мене навесні.
Почуття.Якими мене окутала Ти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849035
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2019
автор: Illarion