Все почорніло, вийшли зорі,
І місяця на небі видно кут
А хтось везе вино в бетоні,
Бо як не він,усе вкрадуть.
І той хто встиг багато вкрасти,
Вже набирає всі 102,
Тепер свиню треба підкласти,
Сусіду хай болить та голова.
А що,яке "імєл" він право,
Із флягою туди іти,
Усе ж належить там державі,
Та й в мене є "свої мєнти".
Є,також,точка збуту,
Усе налагодив давно,
Я так роблю бо маю скруту,
Родився я,таке гімно.
Мені все мало,ще й ділитись?
Ні,що ви кажете таке,
Я краще вже готовий спитись,
Спіртяка діло не просте.
Та й як це хтось розбагатіє,
Таким же "чесненьким" шляхом?
Хай краще він в тюрмі зомліє,
Ніж поділюсь чужим добром.
Наталия Косяк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848822
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2019
автор: Наталия Косяк