Пр: То сміється, а то плаче,
Наче в скрипки є душа.
То, як коник в полі скаче,
То летить немов пташа.
Закохався я у скрипку, наче в трелі солов’я,
У пісні, які співає, ніжна скрипочка моя.
Поміж всіх оркестрів світу, чую скрипочку свою,
Коли чую її трелі – видається я в раю.
Виростають в мене крила, коли грають скрипалі
Замовкає в мить пташина, навіть диво-солов’ї.
І дарують диво-пісню знамениті скрипалі.
Можуть тільки їй вторити стоголосі солов’’ї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848800
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2019
автор: Віталій Назарук