Урожай повсюдно зріє,
вітер вже холодний віє.
Літо бабине триває,
апогею досягає.
У Ефірі – павутинно,
трохи дихається зимно?
Та й дощить тепер частенько, –
все за розкладом у Неньки.
Осінь мислі навіває, –
Душі струни нятягає ...
Post factum:... Як Життя є Пори року:
щосезонні та без строку!
Вони сутність відміряють,
свій хронометр теж звіряють
у Природи і Людини,
щоб не сталося рутини,
у діяльності – руїни,
а були – лише перлини ...!...
Із циклу "ПОРИ РОКУ!?..."
Писано 12 травня 2017 р. [b][/b]Оновлено 14 січня 2019 р. м. Київ
Редаговано 19 вересня 2019 р. Троєщина...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848700
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.09.2019
автор: Зореслав Благомирів