У житті, як на довгому полі:
Сонце ясне, і дощ, і гроза
Й реп’яхів, і колючок доволі,
Й взагалі - непотрібна буза.
Все в людській перемішане долі...
Кажуть, що доля сміливих любить,
Хто не боїться всяких проблем.
Нерішучий себе сам загубить,
Як життя в нього йде тягарем.
Слабих духом вона не голубить…
Любов і віра – душі основа -
Нас до світла ведуть без вагань.
Це не є тимчасові обнови -
Це твердість духу, добра і знань-
Для людської душі не окови…
Віра сильною робить людину,
Любов гріє серця повсякчас -
Вони завжди у трудну годину
Знадобляться, як світло для нас.
І поведуть у щасливу днину…
Не шукайте любов за морями,
Не губіть віру в далеких краях,
Живуть вони, отут - поміж нами
У знайомих стежинах, в садах…
І мережать із часу нам гами…
В.Ф. -17.08.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848536
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2019
автор: Веселенька Дачниця