Бігли коні на водопій,
До криниця, що край села.
Це для них був життя напій,
Їх дорога сюди вела.
Кобилиці і жеребці,
Молодняк, що пішов в галоп.
Була радість на їх лиці,
Це не біг - танець був в притоп.
По шляху між плакучих верб,
Де трава ще була в росі.
До криниці яка, як герб,
Красувалась в травній красі…
І пили, пили, мов вино,
І хмеліла їх голова.
Розглядали піщане дно,
Вода чиста була до дна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848473
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2019
автор: Віталій Назарук