Більшість людей таки мають ціну
Як хороше, що ми народились під сузір’ям інфляції
Їм прищепили лють та війну
А нам пасифік і реінкарнацію
Вони не винні, рівно стільки ж, як ми
Бо все, що довкіл схильне змінам
Ти ж знаєш літо після зими
Крізь весни лине в судинах
Та тільки, якщо ти камінь
І каменем хочеш лишитись
Яка б вода тебе не тесала
Ти просто не зможеш змінитись
А якщо ти віск та здубів на черство
То тут вже молись не молись
Уся твоя святість дарована з неба
Повернеться геть таки в вись
То ж правда, що люди мають ціну
Та хтось за купюри, а хтось за інше
За ту, ось найтоншу у серці струну
За щирі не сказані вірші
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848452
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2019
автор: Андре Ільєн*