…

Це  ж  вечір  стукає  ночі  у  двері:
--Як  не  перечиш,  зайду  на  хвилину.
Бач,  час  короткий  мій  --  як  в  ефемерів,--
Труждався  тяжко,  мов  раб  на  галері…
Старію,  кажеш,  моя  господине?

Вморились  зорі,  теж  хочуть  спочинку,
І  байдуже  їм,  що  в  сутіні  сфера.
Поглянув  з  вікон:  --Гей,  місяцю,  синку!
Зірвав  для  кого  біленьку  цю  кринку?
В  ту  ж  мить  палка  показалась  Венера.

ЕФЕМЕ́РИ,  ів,  мн.  (одн.  ефемер,  а,  чол.).  Однорічні  рослини,  що  перев.  ростуть  у  степах  та  пустелях,  з  коротким  вегетаційним  періодом.
Крин—лілія.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848331
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2019
автор: Valentyna_S