[b]Епіграф:[/b] Каже психотерапевт: [i]«А от якщо уявити, що її нема? Що її зовсім не існує?»[/i]
Подивись,
Який прекрасний цей світ, де немає тебе!
Де зовсім тебе немає, і наче й ніколи не було.
Світ, в якому цвітуть дерева, спів птахів з небес,
Далекі синіють поля, літають повітряні кулі.
Світ гарних автомобілів, доріг, залізниць…
Який прекрасний цей світ без тебе, лиш подивись!
Який прекрасний цей світ без твого існування.
Захід в верхів’ях дерев, місяць і зорі нічні,
Ранкова холодна роса, світанкове сонечко раннє.
І світ весь оцей, справді, відкритий мені!
Вдосконалений часом, створений Богом колись…
Який прекрасний цей світ без тебе, лиш подивись!
Подивись, який гарний цей світ, де зовсім тебе нема!
Де осінь падає золотом на ліси,
Де килимом білим вкриває поле зима,
Й весною, і літом – скільки у ньому краси.
Розмаїття вишень, ананасів, бананів, суниць…
Який прекрасний цей світ без тебе, лиш подивись!
Який прекрасний цей світ, не заповнюваний тобою!
Ці гори в зелених, і синіх, й блакитних відтінках.
Й наскільки цей світ (без тебе) наповнений всюди любов’ю.
В цих прекрасних роках, у цих днях, у прекрасних хвилинках.
Скільки прекрасних у світі без тебе цім лиць…
Який прекрасний цей світ без тебе, лиш подивись!
Подивись,
Який гарний цей світ, де ти неможлива…
Моря ці грайливі, ці грози і райдуги в хмарах.
І скільки в цім світі (без тебе) можливого дива –
У вдихуванім повітрі, у серця ударах.
Світ, не засліплений світлом твоїх тільки рис…
Який прекрасний цей світ без тебе, лиш подивись!
15.09.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2019
автор: Avsian