Ти збираєш усе
по краплині,
цю ніжність в собі,
поміж ребер пускаєш опівдні,
щоб ніколи,
ба більше - в утробі,
не були вітри,
і ніколи не були видні
плями з осені,
жовті на серці,
з зерен із мрій,
хтось розсипав
на чверть закликаючи холод...
відчуваєш що всюди
, але не смій
увійти в береги
розриваючи коло...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848276
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2019
автор: Олеся Шевчук