Падаю. Неухильно падаю в Біль.
Десь позаду чую тихе: «Тримайся!»
У сусідів гомін, сміх, пахощі – гриль –
Все немов картинка щастя із прайся.
Напитися трунку? Огидно. Бридко.
Втекти у поле де сонце сідає?
І там забити Одинокості хвіртку?
А хіба мене тільки у Біль кидає?
Схопив спомин щастя у минулому,
Пливу на ньому – камок біля горла.
Розумію: слабкий аж до сорому,
От і не рятує спомин Говерла.
06.09.2019
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848212
Рубрика: Нарис
дата надходження 14.09.2019
автор: Левчишин Віктор