У безмежному світі
Двоє не розминулись
Ми зустрілися в миті
І слова всі забулись.
Незбагненно беруть
У полон твої очі,
У іскринках цвітуть –
Я в твій погляд дивитися хочу.
Я дивлюсь в твої очі,
Як у зоряне небо.
Бо побачити хочу –
Тебе.
Та померкли всі звуки,
Дика кров знов спадає,
Божеволіють руки
І одежа злітає.
І тепер, невисоко й не низько,
Наче гори усі розгорнув,
Неймовірно знаходишся близько,
Я про себе й про тебе забув.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848188
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2019
автор: Андрій Ключ