[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4wPNUXpuIys[/youtube]
Заслухалася грою скрипаля.
Як може розтривожить душу скрипка!
Слова актора скрипка промовля,
Таке почути можна дуже рідко.
Він їй довірив все своє життя,
Нелегкою була артиста доля.
Заплаче тихо скрипка, як дитя,
А він смичком погладить, заспокоїть.
І струни вже заграють в новий лад,
Притихнуть враз у серці всі страждання.
Напруження усі підуть на спад...
Та грай, ще грай! Звучить душі прохання...
Пробігла й я своє життя думками...
Було всього, хіба розкажеш всім?
Щось у віршах проскоче між рядками,
І пронесеться вкотре, наче грім.
і лине музика, як хвилі океану,
Що обіймають з ласкою пісок...
Ціловану, незвідану, бажану,
Що пробира до самих, до кісток...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848150
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2019
автор: Н-А-Д-І-Я