Рве смуток душу - радість відлетіла…
Життя одне і скоро промайне.
Забуті болі визнані для тіла,
Щоби вони забулися мене.
Сині волошки відцвітуть у полі,
Осінь приблизить грізні холоди
І одинокі стомлені тополі,
Заглядують у сторону води.
Озимина зазеленіє в полі,
Останній ключ закриє далину.
Зима ще буде снитися тополі,
У запасу сухого полину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848137
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.09.2019
автор: Віталій Назарук