Осінь стелить у колиску листя жовте-жовте,
Нитки в сонця променисті, з них зіткала ковдру,
Застелила мяко-мяко з золота перинку,
І тобі подарувала з жару намистинку.
Як її подарувала, так дощі полили,
Все тепло тобі віддала та й почались зливи,
Всю любов у жовтий колір змалку закладала,
Впало листя на доріжку - це вона поклала.
Не журись, як сірі будні, бо це осінь рідна,
Кольори пораздавала і тепер безлика.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848086
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2019
автор: Galkka2