Поділись зі мною тим, чого маєш найменше –
Нашими подробицями
Не жалій, не будь жмотом.
А я зберу його дбайливо,
Та в рідкі хвилини солодкої самотності
Буду перебирати , як дитина камінці з моря -
Буду тішитись, плакати, посміхатись…
Невже позбавиш мене і цього?
Ні…ні…Ти ж не жорстокий, не черствий –
Ти просто трохи підсушений…
А я хотіла подарувати тобі так багато,
Але ж ти повернеш все мені –
В мою колекцію непотрібних тобі подробиць.
А дам тобі те, що невловимо буде завжди з тобою –
Свою вологу (щоб була у тебе про всяк випадок) –
В повітрі, що тебе оточує спекотного дня,
В ніжному ароматі хвилин дотиків
В темній глибині твого джерела, про яке ти ще не знаєш.
І не сперечайся – в мене немає аргументів –
Лише дурнувате бажання.
Виправдовують його давність і витримка,
Які самі себе називають досвідом і інтуіцією.
P.S.Не забудь оту саму маленьку продробичку – мою улюблену,
Із самого далекого кутика твоєї свідомості.
© Zinthenko 13.09.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848066
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2019
автор: Zinthenko Olena