Загублене щастя

Я  бігла-бігла  й  щастя  загубила...
Як  віднайде́  хто,  то  скажіть  мені.
Може  в  дорозі  де  дощем  його  прибило?
А-а-а,  кажете,  не  чули...Ні,  то  й  ні...

Роки  минають...Бачу,  о́нде  -  щастя!
Іду  до  нього.  Хтось  кричить:  "Моє!"
Так  все  траплялося,  як  ли́ше  мені  здасться:
Ось  щастя  (!),  хтось  хапав  й  ховав  своє.

Чи  я  дурна  шукати  голку  в  сіні?!
Якщо  й  знайшлось,  то  хтось  його  згубив!
Й  від  сумнівів  в  душі  лягали  довгі  тіні
І  я  вагалася,  чи  ти  любив?..

Бо,  якщо  так,  то  що  іще  шукала?  -
Промінчик  сонця  вказував  на  те.
За  що  ж  мовчанням  одне  одного  карали
І  долю  звинуватили  за  те?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847890
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2019
автор: Галина Яцків