Пише осінь вірші, бо вона - поетеса,
Мочать плечі дощі, бризки із - під коле́са.
Парк притих у німому мовчанні, дрімає,
А у небі вже клин журавлів відлітає.
Пише осінь експромтом з вітрами співає,
Береги сизокрилим туманом вкриває.
Хоче видати книгу її щоб читали
І думки, мов казки туди ніжно вкладали.
У осінніх світанках вже сонце не гріє,
Промінь гладить серпанки, несе у даль мрію.
Прохолодними росами ранок ступає,
Кладе руки на плечі, шепоче:" Кохаю..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847854
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)