Нині рідній матусі - букет теплих слів:
Цілі пригоршні, нас, бо багато...
Досягають літа висоти ясенів,
Їх росло на подвір”ї багато...
Досягають літа, а в них солод і сіль,
А у них уплелось, що вплелОся...
Попри радість широку, пекучий був біль,-
Все... у тому букеті вляглося
Ну та що я про сум у такий ювілей,
Коли мама в здоров”ї і силі?
І онукам , і правнукам – справжній єлей,
І донькИ цим справді щасливі!
Співайте їй „Многая!” ангели всенькі,
Вимолюйте силоньки в неба,
До ста нехай світить усмішка у неньки
І більшого і світі не треба
Хай правнуків вибавлять руки її,
Хай мудрості вкрапить в дитинство.
Нам в „дітях „ ходити – сестрі і мені
Допоки живе материнство
Спасибі, що є материнська любов,
Що водить усіх нас по світу,
Що в серці живуть її гени і кров,
За казку, любов"ю зігріту
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847680
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.09.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова