Є в світі два серденька у любові,
Що линуть над тумани і роки
До третього, що - мати іх по крові, -
Сестринські душі світять, мов зірки
Бо може, комусь темно у дорозі,
Бо може сирістю обвіяло плече...
Любов сестри здолати все поможе,
Вона доріжки радощами тче
Сестра піде зі мною у дорогу,
Вона не кине, як би не прийшлось,
І я віддам, що маю дорогого,
І щоб не говорив там хтось
Нема тепліш за мамині долоні,
Нема біліших в світі два крила...
І все ж я дякую у синім небі Богу,
Що в мене є кровиночка сестра.
Н. Карплюк-Залєсова
15.06.19.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847678
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.09.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова