Прабабці

А  чи  не  тут  життя?
Промінням  вранішнього  світла  зеленочубі  крона  обійма?
Чи  не  в  траві  духм'яного  Полісся,  багряним  морем  вирина?
Чи  не  у  співах  того  птаха,  який  весною  душу  зачіпа?
А  чи  не  в  хустці  рідній,  яку  сріблястим  місяцем  тримає  сивина?  
А  то  вона,  сидить  старенька  коло  хати,  
мовчить  із  квітьми  діалог,  
крізь  вік  летять  думки  пернаті  -  тисячі  сліз  і  перемог.  
Тут  є  життя,  у  кожній  миті,
У  кожнім  помаху  крила,
Давай  з  тобою  будемо  любити,
Аби  й  вона  завжди  жила-цвіла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847262
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2019
автор: Марта Миколаївна