Мороку м'яка завіса
Знову огорта
Я прошу тебе: Озвися!
Але ти не та
Не така як ми з тобою
В почуттів краю
Прагнули зостатись двоє
В нашому Раю
Обпікає сніг долоні
Гарячіш огню
В полі білім і холоднім
Знов пишу: "Люблю"
І весною молодою
Квіток перших цвіт
Над дніпровською водою
Дарував привіт
Сонце землю зігрівало
Почуття серця
Ми з тобою планували
Щастя без кінця
Пелюстки падуть на воду
Ніжна заметіль
В сукні білій знов природа
Мов пора весіль
Літо спекою ятрило
Працею пекло
І неначе ми згубили
Наших душ тепло
Так холодні літні ночі
Коли слів нема
І казати ти не хочеш
Чом така сумна
Вистигають дні гарячі
Паморозь в слідах
І цілунок твій неначе
Крига на устах
Морок з журавлів клинами
Знов шука весни
Різними пішли стежками
Поодинці ми
Заміта прощання осінь
Вистила огнем
Мов боялась - перепросим
І назад вернем
Щоб тебе минало лихо
Вслід перехрещу
Догорало листя тихо
В попелі дощу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847115
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2019
автор: Alex Hele