Гепі бйоздей ту мі

Мовчання  кричало  шаленим  саундом
І  розривало  на  шмаття  простір.
Загля'дала  в  вічі  давнім  маренням
і  відкладала  життя  на  потім.

Стрімили  ранки  чорними  кавами,
Пахнули  здобою,  мліли  покірливо.
Сепія  -  це  щоб  здаватись  цікавою,
І  виглядати  Інста-обнадійливо.

Спамило  небо  жовтими  сонцями  -
Гріло  вчорашній  у  кризі  погляд.
Світе,  в  яку  ти  безодню  котишся?
То  вимикай  вже  й  назовсім  зорі!

Кожна  емоція  -  сотні  пікселів,
Вийми    один  і  не  стане  райдуги.
Фі'льтрами  створюю  нові  іміджі,
Дні  замасковую  діджитал-правдами.

За  горизонтом  -  чужа  феєрія,
Часу  ефірного  мало  й  багато.
Губляться  мрії  в  життєвих  преріях  -
Сорок.  Прибули.  Зупинка.  Екватор.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847038
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2019
автор: Аліна Чиж