Яка навіжена, страшна штука кохання,
Не секс – це примітивне, якщо без кохання.
Безглуздо, безтямно серце віддав на заклання,
Мазохістські щасливий від його калатання.
Який все долаючи біль є втрата кохання!
Найстрашніше, що нема вікових перепон.
Втрата кохання – від Бога є покарання,
І дія оця для людей – невблаганний закон.
2.09.2019
Дача
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847034
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2019
автор: Левчишин Віктор