Світає, сонячна зоря
Вже показалася здаля,
Між днем і ніччю,
Листок вербової лози
Усміх ранкової сльози,
Кидає в вічі.
Враз заіскрилися в траві
Такі крихітні і живі
Малі озерця.
Немов хтось трави притрусив,
Велике дзеркало краси
Розбив на скельця.
Фиркнула пташечка крилом
І першим димом над селом
Дихнула хата.
Вдихаю сонечка ковток
І в мій Карпатський закуток
Приходить свято.
21.04 2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846894
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2019
автор: Мартинюк Надвірнянський