Клює орел печінку Прометея,
Стріла його вражає та героя -
Людської жінки плід народження і бога,
Людям подібного він був і є.
Ведмідь - то символ смерті, воєн і сусіда -
Жахливої імперії, що займає світа
Так відсотків дуже, бродять звірі лісом -
Що сусід обожнює, тане наче снігом
Та різниця сильна, люди і тварини -
Змій жінок праматір, з Раю вигнать сили
Людства тих сах пращурів, через ту
Рептилію, що в деревах райських ту
Куштує яблуню. Сатану козлом ікони
Зображали, як гібрид людини
І тої скотини. Зображати силу
Людським тим образом, перемога кого -
Зла? Чи мож - людини? Жертва є тварина
Радь щоб людина жила,
А що є тварина? Демон? Ворог? Дух злий?
А що є людина? Ідеал? Герой?
Чи жертва? Нас чи рятувати треба звіра
Одва? Чи напроти? Є людина більшим, зла
Тварина ще не знає як то зброї, може скоїть -
Не можливо - а постоїть
Диявол образ чи ворожий, зла?
Мучителя? Чи ката?
Зло людина час приносить,
Не тварина - бо бажання поколінь
Крізь захистити образ, людина -
Вищий сорт, найвища цінність, та
Тварина - слуга, ми - боги, а вони
Неначе поселились там, де жили
Ми? Та ні, ми вкрали дім їх,
І демонів на них створили, хоча їх
Образ? Ми не знаєм, бо зраджувати
Звір не стане, людина - стане, бути
Грішником спочатку, в них - інстинкт,
У нас - бажання, у нас - свідомість, такт
З життям, ми - ідеал? Ніскільки зовсім,
Чи маєм права? Ні, окрім?
Нічого? Так, бо зло творим ми,
Свідомо хочем, не тварини, перекидаєм ми
Гріхи на інших, відбити жагу покарання,
А тварина - нижче, ієрархії створіння
Ми вбиваєм. не грішимо - проте
Тварин вважати злом є гріхом, сильне
Виправдання вбивства, це не краще
Хижака, що десь ту здобич вже вбиває...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846872
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.09.2019
автор: KunYKA