Я від Серця тебе відштовхнув,
В ніч холодну ,чужу і зрадливу,
Де фарбує туман сивину,
І натхнення беруть в неба зливи.
Там блукає тремтіння доріг,
Лютий безлад розхитує Долю.
Ти пробач , покохати не зміг,
Полонити життя все тобою.
Пригорну жовті осені сни,
До Душі, захворілій, байдужій.
Знову двері не ті відчинив,
Память листя прасує в калюжі!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846665
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2019
автор: Олександр Киян