І знову зорі нас звели...,
Чекаючи, мабуть, на диво...,
Раптово так вони зійшлись,
Неначебто дарунок неба...
Тримав мене за руку ніжно,
А в грудях вирував вулкан:
Палали нерви і побіжно
Зривались сльози по щоках...
У тАїні романтики й кохання
Не відчувала під собою ніг...
Нехай і не було фатального зізнання...,
Для щастя нефальшивого ти все зробити зміг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846649
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2019
автор: Searose