А вже осінь...А вже осінь,
А де осінь, там і просинь,
І покоси, й свіжі роси,
І дощі бувають, й грози,
Так буває кожну осінь...
Знову осінь...Знову осінь,
Вже відкрила двері осінь,
Посріблила мені коси,
Посвітлила брови й очі,
Сни навіяла пророчі...
Це вже осінь...Справжня осінь...
А де осінь, там морози,
На очах бувають сльози,
Й спотикачки на порозі,
Лиш думки ще десь в дорозі...
Поспішила до нас осінь,
Принесла нові прогнози,
Сонце ще вгорі яскраве,
Дні коротшають лукаві,
А садки й ліси цікаві...
Красна осінь із снопами,
З різнобарвними квітками,
Хоч бувають дні без сонця,
Й вітер стукає в віконце,
І питає, де ж те сонце?..
В небі вже осінні хмари,
Та багата на базари,
Й на ярмарки прецікаві,
Фестивалі, й карнавали,-
Для усіх людей забави...
Осінь стала на помості,
А де осінь, там і гості,
Щирі посмішки і тости,-
На родинах і весіллях,
І у свята, й по неділях...
Для жінок - осінь це втіха,
А мені ще й насолода,
До снаги її погода,
Хоч буває і негода,
Ще не спить жива природа...
А ще мені до вподоби,-
Листопадові походи-
В ліс по ягоди й гриби,
І до річки, й до верби,
І у степ хтозна - куди...
Доки вірш оцей писала,
Осінь в вікно заглядала,
Слова мені диктувала,
І здається, що й співала,
Й мені настрій піднімала...
Може я щось й пропустила,
Бо ж і осінь є мінлива,
То весела, то сумна,
І грайлива теж бува,
І свої має права...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846619
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.08.2019
автор: геометрія