Життя-оксюморон

Багнюка-шлях,
Із  дерева  стовпи
З  обвислими  іржавими  дротами...
З  соломи  дах,
Доробки  з  шкорлупи
На  підвіконнях  підпирають  рами.

Вапно  у  ямі,
Льох  з  домовиком,
В  городі  дуб  гіллястий  і  старезний.
Полин  у  крамі,
Кринка  з  молоком,
Дебела  лава  й  стіл  при  ній  кремезний.

Полова  в  клуні,
Драні  радюжки,
Спрати́  із  необрізаного  "лісу".
Корова  Дуні
Преться  навпружки,
Пірнаючи  в  туманову  завісу...

Високі  межі,
Колій  глибина
І  небо  в  них  дзеркалиться  водою...
Крізь  хмари-вежі
Вись-височина,
Ще  владна  заворожувать  собою...

Нічого  не  було
І  було  все
—  Знаходь  ключі  і  відчиняй  всі  двері...
     Як  швидко  понесло!..
Несе  й  несе,
Там,  де  думки  не  сохнуть  на  папері.

Св'ященний  гугл,
Синтетика  й  бетон
І  втома,  що  не  виправдать  комфортом...
Турбот  недуг,
Життя-оксюморон,
Без  перейманнь
Ні  Богом,  ані  чортом...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846544
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2019
автор: Ніколя Петрович