ДЕ ТИ ТЕПЕР ВИТАЄШ?

Звечора  йду  до  тебе,  стеляться  небом  зорі.
Місяць  -  ріжок  тоненький,  спить  у  нічній  покорі.
Сяйво  моє  вечірнє,  мій  голубиний  спомин!
Снишся  мені  щасливим  -  долі  моєї  промінь.

Десь  у  житах  розлогих  чи  за  серпанком  в  літі,
Як  мені  відшукати  щастя  у  цьому  світі?
Пташко  моя  журлива,  холодно  як  без  тебе,
Снишся  і  стає  тепло,  горну  усе  до  себе.

Де  ти  тепер  витаєш?..  Все  крізь  туман  -  омана.
Бачу  обох  до  нині,  чую  слова  -  кохана...
Вкрадена  моя  мрія,  веснонько-перепілко!
Пісне,  що  не  доспівана...
Недоціловане  «гірко»...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846521
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2019
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА