Бусінка лікує...
В суботу до нас приїхала донька з дітками - старшою Марією та маленькою Алісою, а в валізі привезли египетьську кішечку Бусінку, яку у нас залишили погостити на тиждень.
У Аліси була температура 37.8, проте як дитина, вона гралася, співала нам пісеньки та розповідала віршики. В той час я почувала себе поганно, прилягла на дивані і розмовляла з онучатами. Бусінка залізла під диван, а Аліса їй говорить: вилізай, пішли додому, а вона не виходить...Я говорю: Аліса, її мама привезла на тиждень до нас, ви відїзжаєте, ми залишаємось одні, я скучаю за вами за донькою,твоя мама наша дитина...А, Аліса говорить,яка вона дитина, їй ось скільки років, показує на пальчиках...Говорю їй, що для батьків в любому віці діти – залишаються дітьми...
Аліса,всеж продовжує звати Бусю додому... Я знову говорю, нехай залишиться у нас, я з нею розмовляю, вона мене лікує, а так мені буде самотньо.. На що вона відповідає, у тебе є собака, а кошки не вміють розмовляти – вони тільки мяукають – мяу- мяу... Я їй говорю: ваша Бусінка особлива, вона вихована, лагідна, все розуміє...Потім Аліса заспокоїлась, почала збиратися додому, я з нею розмовляю, а вона говорить: я хворію, у мене температура... На що я їй відповіла: потрібно говорити – я здорова, 36.6... Вона поки збиралася додому весь час повторювала ці слова : я здорова,36.6 – це було так потішно...
На ранок, я запитала у доньки, як самопочуття Аліси, на що вона відповіла – все добре... Приклад дії сили слова, думки, віри в одужання...
Бусінка залишилась у нас, вже п’ятий день вона нас з чоловіком радує, в захваті від її поведінки - ласки, тепла, яке вона випромінює...
Цікаво той факт, що перший день, вона до мене майже не підходила.незважаючи на те, що я її звала . Самопочуття моє було вкрай тяжким, нестерпні болі в суглобах, шуми в голові, набряки на ногах... В неділю я прийняла душ, замінила постільну білизну і зараз же змінилося до мене ставлення Бусінки, вона постійно крутиться то біля мене, то біля чоловіка, вночі по декілька раз підходить і вкладається поряд...Я її весь час поглажую, а вона не тільки дивиться на мене своїми розумними оченятами, посиленно дихає- звуки дихання нагадують мелодію, а потім починає прикладати свою голівку до мене, треться голівкою об мій лоб, щоки, руки – в цей час мене пронизують токи з ніг до голови, а вона потім затихає, заплющує очі, потім вилазить із-під ковдри і починає посилено стряхуватись, я читала, що таким чином тварини знімають негативну енергію з людини, почуття і настрій значно покращуються , я це відчуваю на собі...
28.08.19 11.40
На фото – Бусінка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846389
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2019
автор: Тома