Я свідчу правдиво і щиро:
свій хрест прийняла із любові!...
Не раз долу впавши,- зомліла...
Не раз піднімалась поволі...
Бувало, до розпачу, важко...
Волала в нестямі: "Не можу!"...
Та втерши заплакані очі,-
вперед прямувала,- до волі...
Бо воля дається не з примхи
чи просто з одного бажання...
Ти витеши волю з граніту!
Приймаючи навіть страждання.
27.08.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846333
Рубрика: Нарис
дата надходження 27.08.2019
автор: Іванюк Ірина