Струменить, мов світло, на світанків крила,
Мрій-оман торкнулась, неначебто троянд.
Долетіла неба, хмари столочила
Й у блакить вернулась барвінкових гірлянд.
Та ураз заграла барвами веселки--
Й перевесло спало зі сплячих почувань,
Розлилася сміхом, й тугою весталки,
І щемливим болем, і солодом зітхань.
Кольорують ноти феєричну вічність,
Й невидимка-сила несе в безмеж країв,
Де живе свобода, і її величність
Відкриває досі неходжені плаї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846120
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2019
автор: Valentyna_S