Який народ – така і влада.
Хто обирає, така й Рада.
Хто платить гроші й замовляє,
Для того і музика грає.
А ми усі наче розумні,
Але пошили нас у дурні
Й співають нам всім знову й знову
Стару пісню гарну й нову.
Лиш дурні в думці багатіють,
Бо ради дати всім не вміють,
І грають з ними як в цяцянки,
Роздаючи їм обіцянки.
І хто в що хоче, в те і вірить,
Хоч сам не може то провірить,
І кожен з дурнів, поміж іншим,
Себе вважає розумнішим.
Хоч ми усі наче й не дурні
І знаємо, що кидати в урни
Потрібно просто лиш сміття,
А не п’ять років із життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846093
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.08.2019
автор: Павло Коваленко