Я піду як тоді, не чекаючи ночі,
Візьму пляшку вина і запалю свічки.
Дочекаюсь тебе і погляну у очі,
І скажу: я люблю, я люблю навіки.
Я не той ким здаюсь і не той ким хотілось.
Я такий як я є, комплімент це чи ні,
Але ти біля мене, і це все змінило,
Ти така лиш одна, ти потрібна мені.
Ти як сонце у небі, що сходить щоранку,
Грієш світ мій і я прокидаюсь, живу.
Ти для мене готуєш найкращі сніданки,
Біля тебе я в сні, хоча ти наяву.
Як свічки догорять, як вино розіллється,
Ми залишимось вдвох споглядати зірки.
Ти відчуєш як серце прискорено б'ється,
Ніч пройде наче сон, але ми - навіки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845985
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2019
автор: Madison