Пр: Ти весною зранечку була,
Як співали в гаю солов’ї.
Це була в нас найкраща пора,
Коли бачив очі я твої.
Пам'ять береже тебе давно,
Ти в душі моїй, як солов’ї.
Ти моє невипите вино,
Ти найкраща квітка на землі!
Сонячна, небачена любов,
Без якої весни, то зима.
Довго я шукав, проте - знайшов,
Нині вдвох ми вип’ємо вина.
У душі забродить ще любов,
Загоряться диво - ліхтарі.
Я усе життя до тебе йшов,
Щоб зустріти вранці при зорі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2019
автор: Віталій Назарук