Шепочу до осені:" Ти не поспішай",
Бо ще тепле літечко покидати жаль.
Пригріває сонечко променем ясним,
Зазира в віконечко, ми щасливі з ним.
Нахилила яблуня віти до землі,
Трусить вітер яблука великі й малі.
Я зберу у кошик їх пригощу тебе,
Буде посміхатись небо голубе.
Десь дзюркоче річечка, поспіша кудись,
З джерела холодної ти води напийсь.
Доторкнеться бережно ніч твоїх думок,
Полетять всміхаючись вони до зірок.
Осінь привіталася, серпня обняла,
З листячком погралася і в танок пішла.
Вітерець для осені пісню заспівав,
Признавався з острахом,що її кохав.
А вона всміхалася йому лиш в отвіт,
В гамаку гойдалася, летіла до віт.
Про кохання рано любий говорити,
Щоб його відчути, треба ще пожити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845812
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.08.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)