Шмирін Сергій Васильович ( «Боцман»)
(25 липня 1972р – 25 серпня 2017р)
місто Житомир
Сержант, розвідник-корегувальник 26-ї артилерійської бригади.
23 серпня 2017 р. на позиції в районі селища Троїцьке (Попаснянського району, Луганської області) загострилися хвороби, набуті в зоні АТО. Був евакуйований до військового шпиталю Харкова, де 25 серпня 2017 р. помер від поліорганної недостатності.
Місце поховання: м. Житомир, Корбутівське кладовище.
Коли родина у Житомир
Приїхала на пмп,
Для хлопця місто незнайоме
І він тривоживсь через це.
Він тут навчався, був спортсменом,
Призером конкурсів, змагань,
Був необділений талантом
І хист він мав щей до навчань.
Він тут зустрів своє кохання
І одружився, мав сім’ю,
Проте пішов вже без вагання
Вітчизну боронить свою.
В нас Україну захищати -
Обов’язок чоловіків.
Він був за батька і за брата
Для наших мужніх вояків.
Відважний і в бою сміливий,
Бійцям порадити умів,
Про інших піклувавсь – дбайливий,
Повагу мав товаришів.
Солдат Сергій був справжній воїн
І « Боцман» - мав він позивний.
Став в чотирнадцятім до зброї
Й три роки на передовій.
Було в бійця кілька поранень,
Відпочивати ж не хотів.
Потроху гоїлися рани,
Проте себе він не жалів.
Здав організм, забракло сили.
Змішалось все: війна, роки.
Його хвороби підкосили,
Поранення дались взнаки.
Рідня за нього вся молилась
І хвилювалися бійці.
Така вже доля їм судилась -
У діток сльози на лиці.
Сумують діти і їх мати –
Без батька світ уже не той.
Пішов Вітчизну захищати.
Пишайтесь, діти! Він – Герой!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845805
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2019
автор: Ольга Калина